четвер, 29 серпня 2013 р.

Відновлення чистоти

Існує хибна думка, що Церква лише засуджує гріхи, але не дає людям свободи дій. Особливо цей стереотип вплинув на сексуальні сфери життя людини. Після сексуальної революції 1960 років свобода великою мірою почала асоціюватися з сваволею в сексуальних відносинах, але як відомо немає свободи поза відповідальністю. Ця революція принесла жахливі наслідки для життя людини та суспільства.

Все почалося з того, що людина згрішила. Її гріх полягав не в тому, що вона спожила якийсь фізичний плід з дерева пізнання добра і зла, а в тому що Адам і Єва хотіли поставити себе на місце Бога. Цей заборонений плід насправді означає, що Адам і Єва хотіли поставити себе на місце Бога. Це призвело до того, що людство потрапило в рабство гріха та й досі не може побороти свою гріховність, яка є також у сексуальній сфері. Господь сказав (і досі промовляє) Єві, а також всьому людству: “Примножуючи примножу скорботи твої у вагітності твоїй; у болях будеш народжувати дітей; і до чоловіка твого жадання твоє, і він буде панувати над тобою” (Буття 3:16). Вони означають, що людство вже не матиме сил керувати своєю сексуальною сферою, але вона може боротися з гріхом, в тому числі і з тими, які торкаються статевої сфери.

Це призвело до того, що в людей затьмарилися очі і багато хто з них є закритий щодо любові та Таїнства Подружжя. Тепер ближній став засобом сексуальної експлуатації, а не ціллю в собі. Для прикладу є хлопець та дівчина, які зустрічаються. Дівчина і хлопець в свої 15 та 17 років починають жити позашлюбним співжиттям. Вони починають один одного використовувати, як засоби для свого задоволення, а з таким світоглядом вони не можуть ставитися один до одного з повагою. В межах такого світогляду не є можливим справжнє повага пошанування гідності людини. Стосунки, які будуються на хиткій основі швидко розпадаються. До інших негативних наслідків безшлюбного співжиття належать:
1) Фізичні: незапланована вагітність, захворювання, які передаються статевим шляхом, неплідність, розвиток раку слизової оболонки піхви в майбутньому;
2) Емоційно-розумові: відчуття розчарування, “порожнечі”, відчуття, що тебе використали, гнів, сильні почуття образи на друга, депресія, низька самооцінка, неприємні спогади, дезорієнтація в житті (ослаблення життєвих цілей), ослаблення і втрата інтересу до щоденних занять;
3) Соціальні: втрата друзів, погана репутація, плітки, конфлікти з батьками, самотність [1].

Про це можна довго говорити, але тут ми будемо говорити про те, як людина може прийняти жертву Господа Ісуса Христа, який спас нас від гріха. Тому Він є Спаситель. Але щоб осягнути спасіння людина має прийняти жертву Воплоченого Бога, яку він приніс за нас. Ця жертва це не просто якесь пролиття крові, але дар Життя. Бо Ісус Христос є Дорога, Істина і Життя (Ін. 14:6). Мало хто готовий пролити кров за ближнього.

Немає людини без гріха, але лише Богочоловік міг нас спасти. Бо ми лише добрими ділами не спасемося, але лише прийняттям відкупної жертви Христа. Але це не пасивне приймання жертви. В Святому Письмі сказано що розпусники та перелюбники не успадкують Царства Божого (1 Кор. 6:9-10).

                                                         

Але люди ще мають шанс змінитися і прийти до Христа. Вони ще можуть відновити свою чистоту та прийти до Господа. Цю любов Божу на мою думку гарно ілюструє розповідь про Ісуса Христа та перелюбницю (Ін. 8:3-11), яку книжники і фарисеї спіймали на перелюбі, і привели до Ісуса, щоб він розсудив справу. Згідно з законом Мойсея покарою за такий вчинок було каменування. Фарисеї привели цю жінку до Ісуса, щоб заставити на Нього пастку, і щоб мати привід для того, щоб Його визнати порушником Закону. В цьому уривку є певний парадокс, якого ми не бачимо. Частіше коли ми чинимо гріх то ми стаємо або на місці тої жінки, або фарисеїв. Ми або як фарисеї осуджуємо людину, але, на жаль, не її гріх. Також буває що ми навіть з хорошими намірами хочемо витягти людину з гріха, але ми діємо згідно логіки Закону, а не Любові. Бо Закон лише викриває гріх, який веде до смерті, а таким чином вбиває. Ми ж, коли відкриваємо людину на Божу благодать, тоді ми їй даруємо любов Бога та людини. Тому для нас взірцем має бути Христос, який відкриває через Себе любов Отця!

Ми, як та жінка можемо повернутися до Христа, який зробить нас чистими. Він їй сказав: “І Я не осу¬джую тебе; іди, і віднині більше не гріши” (Ін. 8:11). Також Ісус витяг від гріха Самарянку, яка мала п’ятьох чоловіків, а шостий не був її чоловіком (Ін. 4:18). Який би не був тяжкий гріх, Господь Бог простить його у відповідь на каяття.

До втрати чистоти належить також оральний, анальний секс та петтінг. Втратити чистоту можуть як жінки, так і чоловіки. Про те, як чоловіки внаслідок недотримання чистоти стають слабкими гарно показує історія Самсона, який хотів жити праведним життям. Спершу він хотів одружитися, але филистимляни зірвали його плани (Суд. 14) Пізніше коханкою стала блудниця Деліла (Суд. 16:1-22), але цей зв’язок став фатальним. Бо через неї Самсон втратив духовні сили, а разом з ними і тілесні. Так його змогли схопити филистимляни, а невдовзі він помер, але вже не як грішник, але мученицькою смертю (Суд. 16:23-31).

А ось свідчення молодих людей, які відновили настанову жити в дошлюбній стриманості:
“Я вирішив відновити обіцянку жити в чистоті після того, як я і моя дівчина мали статеві стосунки. Ми погодилися на статеві стосунки через натиск наших друзів, і хотіли довести, що любимо одне одного. Ми обоє відчували, що нам важко впоратись з тим, що трапилося, ми усвідомлювали для себе, що не є готовими до відповідальності, яка супроводжує такі речі. Коли я зробив постанову жити у стриманості, то відчув, що великий тягар впав з моїх плечей. Я переконаний: коли матиму колись статеві стосунки в майбутньому, то лише тоді, коли буду готовий. Це буде чудово” (хлопець, 16 років).

“Я отримала гонорею (венерична інфекційна хвороба, - прим. редактора) гонорею від мого першого друга. Він просто порвав зі мною, і мені важко тепер, бо він був мені небайдужий. Я відновила обіцянку жити в стриманості, і це допомогло мені краще почуватися. Я не бажаю ризикувати тим, щоб підхопити інше захворювання, що передається статевим шляхом, і не хочу бути втягненою у статеві стосунки з кимось, хто не хоче присвятити своє життя мені в шлюбі. Я хочу чекати, доки не знайду якогось гідного, і не бажаю марнувати своє життя з кимось, хто легковажно ставиться до стосунків” (дівчина, 15 років) [2].

Що треба робити, щоб відновити чистоту? По-перше потрібно порвати з гріхом. Мається на увазі, що людина яка була, наприклад, порнозалежною має порвати всі зв’язки з порносайтами та іншою порнопродукцією. Також людина, яка мала будь-які статеві зв’язки до шлюбу має їх припинити. Ці статеві зв’язки згідно вчення Церкви мають бути присутні лише у сім’ї. В зв’язку з цим людині варто щиро покаятись у Сповіді, де відбудеться духовне очищення людини. Цей перший крок варто порівняти з очищенням поля душі від полови гріха.

Щоб не виросла знову полова гріха, варто сіяти чесноти, які проростуть з прекрасними плодами. Тому ми молитовним життям та добрими справами зможемо зростити чесноти. Під молитовним життям розуміється особисте спілкування з Господом Богом і активна участь в богослужбовому житті Церкви. Мається на увазі, що християнин буде старатися частіше ходити до храму на молитву, а також після відповідної підготовки сповідатись та причащатися. А також робити добрі діла, адже завжди знайдеться можливість їх творити. Бо “жнива багато, а женців замало” (Мт. 9:37).

[1] Сприяння здоровому способу життя школярів. Посібник для вчителя 7-11 класи. Львів 2011. ст. 161.
[2] Сприяння здоровому способу життя школярів. Посібник для вчителя 7-11 класи. Львів 2011. ст. 162.
                                                                                             Дмитро Тирусь

Джерело: hram.lviv.ua

пʼятниця, 23 серпня 2013 р.

3,8 мільйонів людських ембріонів створено – отримано 122 000 народжених дітей - відсоток успіху 3,2%

                                                             
                                                                             




Нещодавно британська газета «The Daily Telegraph» опублікувала новину про проведене дослідження щодо долі людських ембріонів у клініках, які надають послуги з допоміжних репродуктивних технологій. Ситуація виглядає, що ці клініки «користуються» ембріонами людини, в першу чергу, для власної вигоди і прибутку.

Згадане дослідження зробив екс-голова громадської організації «Health Protection Agency, UK». Автор дослідження вказує, що так званий метод перед-імплантаційного генетичного скринінгу «Pre-Implantation Genetic Screening (PGS)» використовується переважно для комерційних цілей. З допомогою цього методу лікарі досліджують наявність генетичних аномалій в успішно отриманому через запліднення ін-вітро ембріоні людини. До цього вдаються зокрема старші за віком пари, бо з віком зростає ризик появи аномалій розвитку.

Однак не існує чіткої згоди медиків щодо ефективності отриманих даних з допомогою генетичного скринінгу, а також цей метод може завдати реальної шкоди здоров’ю ембріону. У Великобританії з 1990 року, коли був дозволений цей метод генетичного перед-імплантаційного скринінгу, до сьогодні майже 3 мільйони людських ембріонів зазнали серйозної шкоди або загинули в результаті такої процедури. Згідно офіційної статистики з 1990 року у Великобританії було отримано 3,806,699 людських ембріонів шляхом допоміжних репродуктивних технологій, а з 1992 по 2006 роки народилися на світ лише 122,043 дітей. (Статистичні дані було надано на парламентський запит депутата Peer Lord Alton) З цього випливає, що ефективність допоміжних репродуктивних технологій становить 3,21%.

Перед нами постає сумна картина того, як сучасні медики не шанують людське життя і використовують свою професійну діяльність з метою матеріального зиску у випадку застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Джерело: family-institute.org.ua

Папа: «Сім’ї покликані бути найпереконливішим свідченням любові»

                                                                         

Папа Римський своїм посланням з нагоди Національного тижня сім’ї у Бразилії закликав вірних захистити людське життя від моменту зачаття аж до природної смерті. Цьогорічний тиждень, який проходить при підтримці Конференції католицьких єпископів Бразилії, присвячений темі «Передавання і навчання основ християнської віри у сім’ї». Католицькі єпископи Бразилії у своєму зверненні наголосили, що подружжя — це «найбільша цінність для Латинської Америки і основна спадщина для цілого людства». Папа Франциск закликав батьків продовжувати виконувати «почесну, важливу і відповідальну» місію бути першими співпрацівниками з Богом у справі виховання майбутнього покоління.

Важливо, зі слів Папи, щоб «батьки плекали у сімейному колі основні практики віри, які сприяють зростанню у вірі їх дітей». «Батьки покликані передавати фундаментальну правду про людське життя і любов — як словами так і своїми ділами — черпаючи нове світло з Божого Об’явлення. Зокрема, з огляду на сучасну швидкоплинну культуру, яка релятивізує цінності людського життя, батьки покликані передати своїм дітям знання про те, що людське життя слід завжди захищати від зачаття у материнському лоні, приймати його як Божий дар і гарантію майбутнього для людства, і через опіку за особами похилого віку, особливо дідусями і бабусями, які є носіями живої пам’яті народу і передавачами життєвої мудрості». Папа завершив своє послання молитовним зверненням до Богоматері чудотворного образу Апаресіда, прохаючи щоб сім’ї стали «найпереконливішим свідченням краси любові, яку підтримує і живить християнська віра».

Джерело: family-institute.org.ua

четвер, 22 серпня 2013 р.

«Священики За Життя» відстоюють свободу віровизнання у суді

                                                                     
                                                                  о. Франк Фарвоне

Від імені католицької організації «Священики За Життя» Американський Центр захисту свободи у законодавстві подав судовий позов проти того, що витрати на медичне страхування для членів громадської організації «Священики За Життя» повинно включати витрати на контрацептиви, послуги переривання вагітності і стерилізації. Позивачами у цій справі є організація «Священики За Життя» та її керівники: отець Франк Павоне, Джанет Морана, Алведа Кінґ. З приводу цього питання члени цієї організації розпочали інформаційну компанію роз’яснення у релігійних ЗМІ як можна відстояти фундаментальні права на релігійну свободу і захист людського життя, а також щоб залучитись підтримкою у цій справі.

«Священики За Життя» стала четвертою організацією, яка розпочала судовий процес проти нового федерального закону США про медичне страхування. Адміністрація президента Обами обіцяла врахувати побажання громадських організацій релігійного спрямування до червня 2013 року і видати інструкцію щодо застосування цього закону на випадок заперечень щодо певних складових пакету обов’язкового страхування з релігійних переконань. Однак ці побажання не було враховано і дію нових поправок не було розширено на членів громадських організацій релігійного спрямування чи працівників навчальних і медичних закладів, які діють під патронатом різних церков. У тексті судового подання йде мова, що цей закон порушує Конституцію США і акт про релігійну свободу (Religious Freedom Restoration Act), оскільки змушує громадян діяти всупереч власним релігійним і моральним переконанням.

Ось деякі аргументи позивачів: ВООЗ нещодавно визнала, що оральні контрацептиви сприяють появі ракових захворювань (клас небезпеки № 1); вимога держави про вільний (навіть безкоштовний) доступ до контрацептивів суперечить цивільним правам громадян (Bill of Rights); це виразне посягання на моральні переконання громадян і спроба нанести серйозну шкоду здоров’ю людей; це спроба держави контролювати народжуваність; це боротьба з релігійною свободою на користь просування ліберальної ідеології, для якої вагітність — це «хвороба», якій слід запобігати з допомогою контрацептивів.

Джерело: www.family-institute.org.ua

Церковні шлюби вдвічі міцніші за офіційні, — соцопитування

                                                                     

Для українців, які перебували у цивільних шлюбах, частка розлучених дорівнює 18%, для церковних — 6%. Про це свідчать дані соцопитування компанії GfK Ukraine, повідомляє ZN. UA.

Цивільні шлюби є найбільш популярними у Києві, а також у Південному та Східному регіонах, церковні шлюби — у Західному регіоні.

«Незважаючи на те, що близько 80% українців вважають себе християнами, церковному шлюбу віддають перевагу більшість населення тільки у Західній Україні. Відповідно, в Західній Україні менше людей, які розійшлися зі своїми партнерами. З огляду на негативне ставлення церкви до розлучень, можна припустити, що обвінчатися зважуються лише ті пари, які є найбільш впевненими у своїх почуттях», — прокоментувала Інна Волосевич, старший дослідник GfK Ukraine, відповідальний за соціально-політичні дослідження.

Дослідження проводилося компанією GfK Ukraine протягом 4-19 липня 2013 року. Переважна більшість українців у віці старше 16 років (84%) перебувають або перебували в офіційному шлюбі. При цьому 26% респондентів проживали у цивільному шлюбі (тобто проживають або проживали з партнером разом як подружжя при веденні загального господарства, але без реєстрації відносин у РАЦСі). В церковний шлюб вступали 23% українців.

Серед респондентів, які офіційно зареєстрували свій шлюб у РАЦСі, 11% повідомили, що наразі розлучені (тобто в даний момент фактично не перебувають у шлюбних відносинах, не важливо, оформляли чи ні розлучення офіційно).

16% українців не вступали у шлюб будь-якого типу, серед вікової категорії 16-30 років таких 54%, серед категорії 30-49 років таких вже тільки 7%, а серед категорії старше 50 років — 2%.

Загальна вибірка опитування складає 1000 респондентів у віці старше 16 років на місяць. Вибірка є репрезентативною для населення України за статтю, віком, регіоном проживання та розміром населеного пункту. Опитування проводилося методом особистого інтерв’ю. Максимальна похибка — 3,1%.

Джерело: www.family-institute.org.ua

Папа про дідусів та бабусь

                                                                 

Святіший Отець роздумував про значення дідусів і бабусь під час своєї промови з нагоди свята батьків Пресвятої Богородиці Йоакима і Анни, дідуся і бабусі Ісуса. Папа звернувся з промовою до тисяч вірних, які зібралися на площі перед резиденцією Архієпископа міста Ріо де Женейро для молитви «Ангел Господній».

Пояснивши роль святих Йоакима і Анни у житті Пресвятої Богородиці, папа наголосив, що батьки Марії були частиною «довгої черги людей, які передавали свою любов до Бога через вияв теплоти і любові у сімейному житті».

Папа Франциск скористався нагодою передати особливе привітання з нагоди Дня дідусів і бабусь, який в цей день відзначався у Бразилії. «Дідусі й бабусі – дуже вагомі для сімейного життя, особливо у справі передачі людської та релігійної традиції, які так важливі для кожної людини і цілого суспільства» - сказав Папа.

«Сьогодні важливо підтримувати діалог і обмін досвідом між поколіннями, особливо в контексті сімейного життя». Папа процитував документ «Aparecida» (про питання сім’ї), і ще раз повернувся до тем, про які говорив з аргентинською молоддю підчас вчорашньої зустрічі, наголошуючи на важливій ролі як молоді так і літніх людей у сучасному суспільстві.

«Ці стосунки та цей діалог між поколіннями є скарбом, який слід оберігати та плекати! З нагоди Світового дня молоді присутня молодь висловлює повагу і визнання вагомої ролі своїх дідусів і бабусь. Молодь особливо вітає їх, висловлює теплі почуття й подяку за постійне свідоцтво їхньої мудрості». Папа закликав усіх присутніх привітати власних дідусів та бабусь з нагоди їх свята, і у відповідь на це пролунали гучні аплодисменти. Папа завершив свою промову молитвою «Ангел Господній» та уділив вірним своє Апостольське благословення.

Джерело: www.family-institute.org.ua

Ви можете вибрати життя!

У людини завжди є вибір. Людина, як дитина Божа завжди має право на вибір. Але чи людина вибире життя або смерть? В цьому відео розповідається про те, як жінка робить вибір між життям та смертю, ще ненародженою дитиною і абортом. Але у вас є вибір. Ви можете вибрати життя!

                                                           

        Джерело: www.family-institute.org.ua