пʼятниця, 8 березня 2013 р.

Роздуми про моє ім'я до дня іменин !

                                                                   
       «Мучениче страстотерпче, святий Димитріє, — співаємо на стихирах вечірні — ти чудами світиш світові, наче сонце. Тож святкуючи твою пам'ять, ми всі радіємо твоїми чудами, Блаженне…» А в п'ятій пісні канона утрені читаємо: «Ті, що з вірою щиро прибігають до твого храму, Димитріє, скоро звільняються від недуг і душевних терпінь» (Кондак на честь св. Дмитра)

  Пишучи далі "Щоденник" не можу не оминути події мого найменування. Я народився 7 грудня у день св. Катерини. Тому, якби я народився дівчиною, то мене б назвали б Катериною. Так як випадало на 7 грудня, то мене б могли б назвати на честь святого Меркурія, або ще якогось святого, що випадає на цей день.  

 Мене мама так назвала на честь моїх двох дідів та хресного. Першого звали Дмитро Веремієнко (мамина лінія), а другого Дмитро Тирусь (батькова лінія). Хресного звати Дмитро Веремієнко.
 Найпершо варто сказати про значення імені Дмитро. Воно пішло від імені грецької богині Деметри, яка була богинею плодючості. Тому моє ім'я означає плодючий.
  Імена просто не даються. Вони закликають до діяльності. Думаю це абсурдно говорити, що воно визначає долю. Ні ім'я лише вказує шлях, але до Бога та самого себе. Бо не випадково Ісус Христос дав нове ім'я Апостолові Симонові Петро. А ім'я Дмитро пішло від імені язичницької богині Деметри і означає - плодючий. Тому я маю прагнути бути плодючим !
 Також я маю брати приклад з святого Дмитра. Брати приклад з його любові, мудрості,  стійкості та віри. А це не так важко зробити. Мене надихає один приклад з його життя. Коли імператор Максиміан ввійшов у місто й викликав до себе Димитрія, останній сміливо визнав себе християнином і засудив марність римського ідолопоклонства. Максиміан дав вказівку посадити Димитрія до в'язниці. Тим часом імператор віддався ганебним гладіаторським побоїщам, милуючись, як його улюблений борець Лій скидав із високого помосту на списи воїнів, переможених ним християн. Відважний юнак Нестор, із солунських християн, прийшов до в'язниці, до свого наставника Димитрія, і просив його дати благословення на боротьбу з варваром Лієм. Одержавши благословення, Нестор переміг Лія й скинув його з помосту на списи воїнів, так само, як вбивця-язичник скидав християн. Розгніваний імператор наказав негайно позбавити життя святого мученика Нестора, а також послав воїнів до в'язниці пробити списами святого Димитрія. На світанку 8 листопада (за старим стилем 26 жовтня) 306 року в підземну в'язницю явились кати й пробили святого Димитрія списами.
 Надіюсь я так само буду благословляти людей на добрі діла ! Амінь !

Немає коментарів:

Дописати коментар