Христос Хрищається ! Вітаю всіх з святом Хрещення Господа Ісуса Христа ! Бажаю, щоб він у своїй святій воді освятив нашу перемогу. Щоб особливо у це свято Він очистив нас від внутрішньої скверни та освятив наш суспільний порядок. Коли Ісус прийняв Іванове Хрещення, то він прийняв від Отця свою Місію, яку виконав за три роки своєї місійної діяльності. Церква як спільнота та кожен з нас покликаний виконувати те що заповів нам Христос. Ми маємо як християни виконувати Заповіді Божі, а їх виконання полягає в тому, щоб ми жили, як нам заповів Христос.
Більше наш особистий приклад любові чим безліч пустих слів донесуть іншим Слово Боже. Такий приклад показали мені друзі, які недавно загинули. Максим Семенов освятив моє життя та вказав напрямок, як мені жити. Найперше він мені показав як жити у святості, по справжньому її хотіти. Він дав мені приклад справжньої любові до Бога та ближніх. Не можу заперечити також істотний вплив Іллі Онопрієнка на моє життя, а також багатьох моїх друзів. Церква мені допомогла побороти багато моїх гріхів та допомагає мені очищувати перешкоди, які я ставлю та той прикрий світ, які стоять між мною та Богом. Зробім це як це робив Іван Хреститель. Рівняйте стежки для Господа!
Христос виконував свою місію не покоряючись законам тогочасного суспільства, які суперечили Божій волі . Христос в межах розумного покорявся владі і тим нам показав приклад справжньої любові.
Те, що покора владі не може бути абсолютною і безоглядною, показує Сам Христос. У виразно різких формах Він таврує фарисеїв – тодішню еліту юдейського суспільства. Він говорить про них як про «лукаве поріддя і перелюбне» (Мт. 12, 39), «сліпих провадирів», «нерозумних й сліпих» (Мт. 23, 16-17), «лицемірів, що схожі на гроби побілені, які зверху гарними здаються, а всередині повні кісток мертвих і всякої нечистоти» (Мт. 23, 27), «зміїв, гадюче поріддя» (Мт. 23, 33). Коли заарештований Христос стоїть перед Каяфою та іншими фарисеями, то поводить себе мужньо і, значною мірою, зухвало (Мт. 26, 57-64).
Повчаючи учнів, Ісус критикує деспотичну владу: «Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх. Не так воно хай буде між вами» (Мк. 10, 42-43). Тому Церква засуджує абсолютизацію влади, особливо, якщо та перетворюється на своєрідного ідола.
В Компендіумі соціальної доктрини Церкви читаємо: «Коли людська влада виходить за межі, визначені Богом, то перетворюється на ідола і вимагає цілковитого підкорення. Вона стає апокаліптичним Звіром, образом імперської влади переслідувань, що напилася “від крови святих і від крови свідків Ісуса” (Од. 17, 6). Звірю служить “лжепророк” (Од. 19, 20), який оманливими чудесами спонукає людей поклонятися Звірові. Це бачення – пророчий знак пастки, якою послуговується Сатана, щоб керувати людьми, закрадаючись у їхній дух шляхом обману. Але Христос – Агнець-Переможець, Який упродовж людської історії долає будь-яку владу, що прагне абсолютизації» (КСДЦ, 382).
Християн часто звинувачують у слабкості та пацифізмі, цитуючи при цьому слова Ісуса Христа: «Не противтеся злому. Хто вдарить тебе у праву щоку, оберни до нього й другу» (Мт 5, 39 і далі; Лк 6,29). Можемо припускати, що Ісус Христос має тут на увазі життя в родинній та сусідській спільноті, де всі знають одні одних і до конфлікту жили в мирі та злагоді. В такій ситуації «підставляння другої щоки» є способом уникнення нарощування конфлікту та шляхом до примирення. Однак Ісус Христос не мав на увазі, що ми повинні «підставляти другу щоку» у випадку нападу кримінальних чи політичних злочинців. Наприклад, розповідаючи притчу про чоловіка, який ішов з Єрусалиму в Єрихон і по дорозі потрапив розбійникам до рук (див. Лк 10,30-37), Ісус не каже, що той чоловік повинен був «підставити другу щоку» розбійникам, і сам Він, коли Його вдарили в обличчя на суді в первосвященика Каяфи (див. Ів 18,22), не підставляє другу щоку, а словесно захищається: «Якщо Я зле сказав, доведи, що воно погано. А якщо добре, то за віщо б’єш Мене?» (Ів 18,23).
З іншого боку слід пам'ятати, що Христос не був "тітушкою"-зелотом, а тому не піддавався на "провокації" Апостолів, які потрапили під вплив цього грішного світу та захотіли влади, яка не від Бога. Таким "тітушкою" був Юда Іскаріот і відомо чим це закінчилося.
Йдімо шляхами Христа і ми переможемо гріх та беззаконня. Людина слабка істота та не може сама перемогти гріх та беззаконня. Той хто намагається виключно своїми силами перемогти гріх, той впадає в єресь пелагіанства. Лише Божою благодаттю ми викуплені, яка дана нам задармо. Живучи у ній ми не зможемо грішити, бо людина, яка живе так буде чинити добро не тому, що є такий Закон і "зверху" такий наказ, а тому що сама хоче жити у праведності. Тим відрізняється Новий Завіт від Старого .
Вітаю вас з святом Хрещення Господнього. Бажаю вам виконувати свою місію у мирі та в правді. Щоб кожен з нас боровся проти гріха аж до крові (Єв. 12, 4). Христоянин не є рабом Божим, а тим більше людей. Тому лише будучи синами Божими та живучи правдивим моральним життям (таким є християнське життя) ми зможемо перемогти Ірода. Мордор не пройде.
Знал бы Ирод, что чем он сильней,
тем верней, неизбежнее чудо.
Постоянство такого родства -
основной механизм Рождества.
(фрагмент з вірша-спогаду Йосипа Бродського "24 декабря 1971 г.")
Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь (2 Кор 13:13)
