Чому я пишу вірші ?

    Чому я пишу вірші ? Ну, якщо без роздумів відповідати, бо я не можу їх не писати ! Виникає внаслідок такої відповіді ще одне запитання. Чому я не можу їх не писати ? Так я не є професійним поетом, а також в мене немає такого запалу писати, як у Лесі Українки, у якої натхнення було незалежне від її хвороби і сильніше. В мене немає такого обов'язку писати заради українського народу та Батьківщини, як писав Іван Франко. Я не пошу вірші, як Тарас Шевченко, який не міг не долати смуток і не виражати радість у "КОБЗАРІ". Я не поет, який заробляє на поезії. Також не Дон Жуан, який пише вірші щоб закадрити дівчат.
                                                                   
                                                                 

Поет, який надихає - Тарас Шевченко !

      Відповідь на це питання є дуже просте. Я пишу, бо на те Божа воля. Так щодо вище сказаних поетів була Божа воля, бо поет це переважно голос Божий. Такого поета, як Дем'ян Бідний, бо це Сатанинський голос, який нічого спільного не має з справжньою поезією. Ну я пишу, бо випадково сталося.  Я не знав як Христину Соловій поздоровити з Днем Народження, а тому написав їй вірш. Далі я почав писати вірші дівчатам, які мені подобаються. Але вони не були написані щоб закадрити, а тому що я хотів оспівати гімн Красі. Бог свою Красу явив у сотворінні Єви, бо тим Хотів явити Адамові, що така Краса. Бог є тою Красою, без якої б не було жодної краси, ні на Небі, ні на Землі. Бог є Творець, який створив сотворену красу. Вона являє у повноті Красу Творця. Краса є воночас Одна (Єдина) та Множинна. Одність краси міститься у Бозі, а Множинність Краси явлена ним у творінні. Одність і Множинність Краси не  роздільні. Тому, коли я прославляю красу кожної дівчини, то тим я прославляю Господа.
   Бо в Ньому тілесно живе вся повнота Божества (Колосян 2:9). В цьому Біблійному вірші говориться, що Ісус Христос став Людиною, а так він Тілесно явив усього Бога. Не мається на увазі, що ми Його тепер зможемо повністю пізнати, але що нарешті ми маємо змогу остаточно пожнатися з Богом, але незлитно, незмішано, нерозлучно і нероздільно. Так хавдяки Христу у кожній маленькій квітці та травинці являється вся повнота Божества, бо тілесно означає також і матеріально.
                                                               

                                                   
                                                     Огюст Роден, Поцілунок, 1886,
                                                     Париж, Франція

      А що говорити про людину, а тим більше про жінку та дівчину. Так Христос став Чоловіком, а так Він посправжньому прославив чоловіка та жінку.
 Так я пишу вірші, бо прославляю Красу Христа, яка являється у кожній кралі, адже людина це вершина творіння, а за людину серед земного творіння немає нічого красивіше, та навіть небесним ангелам до краси наших краль далеко !!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!