четвер, 29 серпня 2013 р.

Відновлення чистоти

Існує хибна думка, що Церква лише засуджує гріхи, але не дає людям свободи дій. Особливо цей стереотип вплинув на сексуальні сфери життя людини. Після сексуальної революції 1960 років свобода великою мірою почала асоціюватися з сваволею в сексуальних відносинах, але як відомо немає свободи поза відповідальністю. Ця революція принесла жахливі наслідки для життя людини та суспільства.

Все почалося з того, що людина згрішила. Її гріх полягав не в тому, що вона спожила якийсь фізичний плід з дерева пізнання добра і зла, а в тому що Адам і Єва хотіли поставити себе на місце Бога. Цей заборонений плід насправді означає, що Адам і Єва хотіли поставити себе на місце Бога. Це призвело до того, що людство потрапило в рабство гріха та й досі не може побороти свою гріховність, яка є також у сексуальній сфері. Господь сказав (і досі промовляє) Єві, а також всьому людству: “Примножуючи примножу скорботи твої у вагітності твоїй; у болях будеш народжувати дітей; і до чоловіка твого жадання твоє, і він буде панувати над тобою” (Буття 3:16). Вони означають, що людство вже не матиме сил керувати своєю сексуальною сферою, але вона може боротися з гріхом, в тому числі і з тими, які торкаються статевої сфери.

Це призвело до того, що в людей затьмарилися очі і багато хто з них є закритий щодо любові та Таїнства Подружжя. Тепер ближній став засобом сексуальної експлуатації, а не ціллю в собі. Для прикладу є хлопець та дівчина, які зустрічаються. Дівчина і хлопець в свої 15 та 17 років починають жити позашлюбним співжиттям. Вони починають один одного використовувати, як засоби для свого задоволення, а з таким світоглядом вони не можуть ставитися один до одного з повагою. В межах такого світогляду не є можливим справжнє повага пошанування гідності людини. Стосунки, які будуються на хиткій основі швидко розпадаються. До інших негативних наслідків безшлюбного співжиття належать:
1) Фізичні: незапланована вагітність, захворювання, які передаються статевим шляхом, неплідність, розвиток раку слизової оболонки піхви в майбутньому;
2) Емоційно-розумові: відчуття розчарування, “порожнечі”, відчуття, що тебе використали, гнів, сильні почуття образи на друга, депресія, низька самооцінка, неприємні спогади, дезорієнтація в житті (ослаблення життєвих цілей), ослаблення і втрата інтересу до щоденних занять;
3) Соціальні: втрата друзів, погана репутація, плітки, конфлікти з батьками, самотність [1].

Про це можна довго говорити, але тут ми будемо говорити про те, як людина може прийняти жертву Господа Ісуса Христа, який спас нас від гріха. Тому Він є Спаситель. Але щоб осягнути спасіння людина має прийняти жертву Воплоченого Бога, яку він приніс за нас. Ця жертва це не просто якесь пролиття крові, але дар Життя. Бо Ісус Христос є Дорога, Істина і Життя (Ін. 14:6). Мало хто готовий пролити кров за ближнього.

Немає людини без гріха, але лише Богочоловік міг нас спасти. Бо ми лише добрими ділами не спасемося, але лише прийняттям відкупної жертви Христа. Але це не пасивне приймання жертви. В Святому Письмі сказано що розпусники та перелюбники не успадкують Царства Божого (1 Кор. 6:9-10).

                                                         

Але люди ще мають шанс змінитися і прийти до Христа. Вони ще можуть відновити свою чистоту та прийти до Господа. Цю любов Божу на мою думку гарно ілюструє розповідь про Ісуса Христа та перелюбницю (Ін. 8:3-11), яку книжники і фарисеї спіймали на перелюбі, і привели до Ісуса, щоб він розсудив справу. Згідно з законом Мойсея покарою за такий вчинок було каменування. Фарисеї привели цю жінку до Ісуса, щоб заставити на Нього пастку, і щоб мати привід для того, щоб Його визнати порушником Закону. В цьому уривку є певний парадокс, якого ми не бачимо. Частіше коли ми чинимо гріх то ми стаємо або на місці тої жінки, або фарисеїв. Ми або як фарисеї осуджуємо людину, але, на жаль, не її гріх. Також буває що ми навіть з хорошими намірами хочемо витягти людину з гріха, але ми діємо згідно логіки Закону, а не Любові. Бо Закон лише викриває гріх, який веде до смерті, а таким чином вбиває. Ми ж, коли відкриваємо людину на Божу благодать, тоді ми їй даруємо любов Бога та людини. Тому для нас взірцем має бути Христос, який відкриває через Себе любов Отця!

Ми, як та жінка можемо повернутися до Христа, який зробить нас чистими. Він їй сказав: “І Я не осу¬джую тебе; іди, і віднині більше не гріши” (Ін. 8:11). Також Ісус витяг від гріха Самарянку, яка мала п’ятьох чоловіків, а шостий не був її чоловіком (Ін. 4:18). Який би не був тяжкий гріх, Господь Бог простить його у відповідь на каяття.

До втрати чистоти належить також оральний, анальний секс та петтінг. Втратити чистоту можуть як жінки, так і чоловіки. Про те, як чоловіки внаслідок недотримання чистоти стають слабкими гарно показує історія Самсона, який хотів жити праведним життям. Спершу він хотів одружитися, але филистимляни зірвали його плани (Суд. 14) Пізніше коханкою стала блудниця Деліла (Суд. 16:1-22), але цей зв’язок став фатальним. Бо через неї Самсон втратив духовні сили, а разом з ними і тілесні. Так його змогли схопити филистимляни, а невдовзі він помер, але вже не як грішник, але мученицькою смертю (Суд. 16:23-31).

А ось свідчення молодих людей, які відновили настанову жити в дошлюбній стриманості:
“Я вирішив відновити обіцянку жити в чистоті після того, як я і моя дівчина мали статеві стосунки. Ми погодилися на статеві стосунки через натиск наших друзів, і хотіли довести, що любимо одне одного. Ми обоє відчували, що нам важко впоратись з тим, що трапилося, ми усвідомлювали для себе, що не є готовими до відповідальності, яка супроводжує такі речі. Коли я зробив постанову жити у стриманості, то відчув, що великий тягар впав з моїх плечей. Я переконаний: коли матиму колись статеві стосунки в майбутньому, то лише тоді, коли буду готовий. Це буде чудово” (хлопець, 16 років).

“Я отримала гонорею (венерична інфекційна хвороба, - прим. редактора) гонорею від мого першого друга. Він просто порвав зі мною, і мені важко тепер, бо він був мені небайдужий. Я відновила обіцянку жити в стриманості, і це допомогло мені краще почуватися. Я не бажаю ризикувати тим, щоб підхопити інше захворювання, що передається статевим шляхом, і не хочу бути втягненою у статеві стосунки з кимось, хто не хоче присвятити своє життя мені в шлюбі. Я хочу чекати, доки не знайду якогось гідного, і не бажаю марнувати своє життя з кимось, хто легковажно ставиться до стосунків” (дівчина, 15 років) [2].

Що треба робити, щоб відновити чистоту? По-перше потрібно порвати з гріхом. Мається на увазі, що людина яка була, наприклад, порнозалежною має порвати всі зв’язки з порносайтами та іншою порнопродукцією. Також людина, яка мала будь-які статеві зв’язки до шлюбу має їх припинити. Ці статеві зв’язки згідно вчення Церкви мають бути присутні лише у сім’ї. В зв’язку з цим людині варто щиро покаятись у Сповіді, де відбудеться духовне очищення людини. Цей перший крок варто порівняти з очищенням поля душі від полови гріха.

Щоб не виросла знову полова гріха, варто сіяти чесноти, які проростуть з прекрасними плодами. Тому ми молитовним життям та добрими справами зможемо зростити чесноти. Під молитовним життям розуміється особисте спілкування з Господом Богом і активна участь в богослужбовому житті Церкви. Мається на увазі, що християнин буде старатися частіше ходити до храму на молитву, а також після відповідної підготовки сповідатись та причащатися. А також робити добрі діла, адже завжди знайдеться можливість їх творити. Бо “жнива багато, а женців замало” (Мт. 9:37).

[1] Сприяння здоровому способу життя школярів. Посібник для вчителя 7-11 класи. Львів 2011. ст. 161.
[2] Сприяння здоровому способу життя школярів. Посібник для вчителя 7-11 класи. Львів 2011. ст. 162.
                                                                                             Дмитро Тирусь

Джерело: hram.lviv.ua

Немає коментарів:

Дописати коментар