Рафаель Санті "Афінська школа", фреска Станца делла Сеньятура, кабінет Папи Римського
Бог сотворив людину на свій образ та на свою подобу. І посилив людей в раю. Людина мала уподібнитися Богові а значить Адам і Єва мали стати боголюдьми і тим самим поєднати Небо і Землю.А це означає що Адам і Єва вже у раю були філософами бо любили мудрість.Але щоб стати по справжньому мудрими вони мали уподібнитися Богові Премудрому.А під мудрістю тут розуміється на знання в якісному чи кількісному значенні а те призначання людини бути досконалим.А під любов'ю тут розуміється прагнення людини пізнати Бога,себе та реальність у всій повноті а також в уподібненні Богу , а точніше Тож будьте досконалі як я досконалий. Тому філософія –це любов до мудрості.Це визначення вперше дав їй Пітагор.Він мав навазі що Бог єдиний Мудрець, а людина не є мудрою а її прагне бо є її любитель (слід не забувати що Пітагор вкладав в це визначення політеїстичне розуміння та давньогрецьку логіку мислення в це висловлювання тому в цій статті подається Християнське розуміння філософії) .Тому важко точно сказати що філософія це наука. Навіть якщо філософія вкладається в систему ,вона з методологічної точки зору стає наукою, але насправді вона відображає людську любов до Мудрості, прагнення пізнати світ у повноті внаслідок здивування. Це здивування відбувається тому що:
-Людина зустрічається з істиною або прагне з нею зустрітися;
-Навіть доросла людина здатна дивитися на свій дитячими очима, і таким чином вона позбавляється упереджень і здатна милуватися красою Бога та світу а не боротися проти них;
-Людина не прагне щось використовувати лише практично або прагматично, а здатна споглядати речі у всій їхній красі та повноті. Для прикладу не бачить в дереві не потенційне крісло для бару а баче дерево таким яким його створив Бог у всій його красі. І таким чином внаслідок такого споглядальньного а не прагматичного відношення до того ж дерева людина в міру використовує природні ресурси деревини; Вершиною здивування стає пізнання самого себе, Бога та світу.
Тому кожен з нас є філософом. нас має певне бачення світу, певну несистематичну переважно картину пізнання, свою шкалу етичних категорій, естетичне бачення прекрасного.Та навіть кожна прибиральниця є філософом. Бо як сказав Аристотель в книзі Метафізика. « Всі люди від природи прагнуть знання », а також кожен з нас здатний дивуватися та любити Бога. Перепоною для уподібнення Богу стаємо ми самі собі. Хоча первородний гріх та демони тут теж грають велику роль.Бо хоча навіть коли під час хрещення змивається первородний гріх всеодно кожен з нас залишається до нього бути схильним, і часто ми свідомо піддаємося гріху і якщо ми не уподібнимося пресв’ятій Тройці , і якщо ми в житті не уподібнемося Христу то ми підкоримося глупоті та піддамося спокусам Сатани, і ми вже навіть філософами не зможемо бути тому що ми не підкорившись Св.Тройці та не уподібнившись Ісусу будемо дурними понад всяку глупоту та любов до мудрості обміняємо на штучну любов до гупоти яка сама по собі не можу бути , а лише як заперечення мудрості.
Тому пропоную зробити історичний екскурс про появу політеїстичної релігії,що дозволяє нам зрозуміти як відродилася правдива філософія та її правдиве значення для нас.Після подій з Вавилонською вежею людський егоїзм дійшов до краю.Бо людина на місце Бога хотіла поставити себе. Таке сталося Люцифером , людьми які не слухали слів Ноя, а також людей які за Біблією будували Вавилонську вежу.Але Бог їхню гординю наказав тим що вклав їм уста різні мови,і вони таким чином роз порошилися по всьому світу.Люди в той час не могли будувати такі великі хмарочоси як в нас час, але будували Зікурати - храми для поклоніння шумерським,а пізніше Вавилонським Богам .Тому автор цього уривку під Вавилонською вежею мав на увазі Зікурат, який на рівнинній місцевості Тигра та Євфрату здавався дуже великою будівлею.Цей екскурс в історію дає нам змогу зрозуміти цей Біблійний уривок, який в свою чергу подає нам причину появи політеїстичних релігій згідно вчення Церкви. А його основне послання полягає в тому що якщо ми відвертаємося від Бога та ставимо себе на місце Нього то ми самі розпорошуємося, і як наслідок того ставимо ідолів замість нього і ми тому починаємо внаслідок духовної сліпоти поклонятися творінню а не Творцю. Ще важливо взяти до уваги першого історика релігії Продіка ,який сказав що політеїстичні релігії існують лише для практичної вигоди людей (тому що коли людина молиться богам за хороший урожай та приносе жертви їм то вона це робе не з любові до Бога чи до ближнього, а лише заради власної практичної вигоди).
Так з’явилося велике число релігій , і кожна з них виконувала функції замінника Бога ідолами і також знаходила певне пояснення природним явищам та катаклізмом та давала певну картину світу та розписувала сценарій життя людини.Якщо уважно приглянутись до всесвітньої історії, то легко помітити що жерці нав’язували людям неправдиву картину світу та свідомо нав’язували політеїзм, щоб їх тримати в покорі. І звичайно приховували віру в правдивого Бога .До речі тому не слід звинувачувати людей які народилися в певній історичній культурі за то що вони не християни, тому що їм це нав’язала традиція та культура. Але були такі люди (вони і зараз є), які попри колективні та інші упередження стараються пізнати істину такою якою вона насправді є та реальність у всій її повноті.Такі люди називаються філосософами. Певні індивіди які не хочуть позбавитися цих упередження не є правдивими філософами,тому що вони думають що вони все знають , а правдивий філософ як Сократ знає що нічого не знаю, бо знає по справжньому тільки Бог.
Але були такі державні структури як грецькі поліси, які поширилися від теперішньої Іспанії до побережжя Чорного моря.І було таке місто як Мілет на території сучасної Туреччини. І там Фалес заснував першу філософську школу. Ця школа потрохи почала віддалятися від давньогрецької релігії і почала створювати першу науку в теперішньому значенні цього слова. Бо до цього в таких країнах як Єгипет, Вавилонія, Фінікія та інших були лише практичні знання. Наприклад в є Єгипті геометрія була підпорядкована таким практичним цілям як будівництво пірамід та храмів,але немала теорем та аксіом які робили її наукою. А Греція була призначена на створення перших наук , бо її культурний грунт це передбачав. Як казав Мартін Гайдегер “До філософська мова греків була вже філософською”, і такою була культура в якій містилося бажання пізнати істину у всій повноті. Так починаючи від Фалеса виникає перша в світі наука філософія. Про її історію та поділ на філософські науки пізніше розповім в інших статтях , але тоді доведеться в томах писати що думав кожен філософ про філософію.Тому скажу що філософія як наука має звільняти людину від упереджень, пізнання від опінії та направити людину на особисту зустріч з Буттям.
Але прийшов Ісус Христос, Боголюдина і звершив людське пізнання звільнивши від гріха. Так тепер кожна людина коли єднається з Христом стає не тільки правдивим філософом але й мудрецем. Бо той є мудрий хто любить Бога та ближнього. Це сталося що Бог сам зійшов до людини і це вже не філософські пошуки істини. Але філософія це одна не втратила свою вартість . Бо філософія помічниця теології і допомагає її виразити. Невимовну віру виражає за допомогою розуму.
Але на цьому місія філософа не завершується. Тому варто пригадати слова Епікура. “Даремне вчення того філософа , яке не позбавляє душу від якого-небудь недугу”(фр. 221). Це означає що філософ має бути тою людиною яка не приховує істину а приводить людину до Істини, і в ніякому разі її не фальсифікує. Бо в певному розумінні справжній філософ подібний лікарю , бо філософ вказує людину на моральну спільноту та виступає проти хибної картини світу придумані людською уявою. Філософ відрізняється від доктора тим що він лікує не тіло а розум і приготовляє його до зустрічі з Богом. Тому на противагу емпіричним науковцям він очищує людське до наукове пізнання від опіній та різних хиб та очищає очі розуму на правдиве споглядання буття в загальному а не якоїсь його частини. І тому має філософ направляти кожного хворого на пізнання цінностей та Бога.
В цій статі я хотів подати дещо ширше значення терміну філософія , яке не обмежується до науки філософія а як загальне пізнання людини. Але також зауважив що філософія – як пізнання людини немає сенсу якщо воно не направлене на Бога і таким чином між філософіє та теологією якщо пізнанням Бога немає аж такого сильно розділення. Філософія таким чином це прагнення людини до пізнання Істини , а Теологія є зустріч з нею (навіть в науковому розумінні кожна наука сама собі філософія , хоча відрізняється від філософії як науки в нашому теперішньому розумінні ( метафізики,епістемології,,етики та ін. наук філософських) тим що вона вивчає буття загально а не як якусь її частину, як наприклад зоолог лише тваринний світ а також має ґрунтується на апріорному (поза досвідом) пізнанні речей в розумінні що їй не потрібні досліди чи експерименти щоб пізнати світ але направлена на споглядання буття ).
Немає коментарів:
Дописати коментар