Видатний іспанський мислитель ХХ ст. Хосе Ортега-і-Гасет (1883-1955), у своїх філософських працях торкається різноманітних філософських питань, починаючи від філософії історії соціології та філософської антропології до культурології й естетики. У своєму знаменитому творі «Бунт мас» іспанський філософ розкриває основні принципи деморалізації Європи, наслідком яких стала навала мас. Автор вже на початку твору вказує на важливість цієї проблеми. Ми не маємо право прогнозувати «Бунт мас», бо це не лише якась політична подія, а по своїй суті, означає моральну та інтелектуальну кризу суспільства[1].
Європа терпить період деморалізації та занепаду, але людство на це не хоче звертати увагу. Причиною такої омани є зріст життя, який полягає в тому, що зросла можливість створювати небачені творіння техніки, а отже виготовляти величезну кількість різноманітних речей. Але це ні до чого хорошого не приводить, бо пересічна людина стала, нажаль мислити не під гаслом «Cogito, ergo sum», а «купую – отже існую». Тому, що людина сьогодення вважає, що живе на вершині розвитку цивілізації: не бачить свою власну особисту кризу[2].
Європа терпить період деморалізації та занепаду, але людство на це не хоче звертати увагу. Причиною такої омани є зріст життя, який полягає в тому, що зросла можливість створювати небачені творіння техніки, а отже виготовляти величезну кількість різноманітних речей. Але це ні до чого хорошого не приводить, бо пересічна людина стала, нажаль мислити не під гаслом «Cogito, ergo sum», а «купую – отже існую». Тому, що людина сьогодення вважає, що живе на вершині розвитку цивілізації: не бачить свою власну особисту кризу[2].
Ортега подає конкретні причини постання мас, яку за його словами породжує ХІХ ст.. За певних історичних обставин шляхта втратила свої приватні права, а на її місце прийшла примітивна маса. Нажаль світом керує маса, яка не прагне перевершити себе. Внаслідок появи лібералізму в пересічної людини з’являються громадянські права. Людина маси не має своїх власних поглядів, хоча попри те намагається керувати світом[3].
В цьому Ортега бачть трагедію людства. Адже можуть бути наслідки непередбачувані. Поряд з причинами появи мас, дослідник цього феномену подає вже певні розв’язки цієї проблеми. «Світ і життя здалися відкритими, її душа замкнулася»[4]. Під цим Ортега мав на увазі, що людина стала байдужою до засад цивілізації і через це людина сьогодення більше зацікавлена в розвитку техніки ніж науки. Науковці створюють все новіші та новіші винаходи, але не розвивають науку. Науковець, який працює передовсім в емпіричній сфері науки, є праобразом маси. Так є тому, що науковець замкнувся в певній сфері науки, а поза неї буквально нічого не знає. Таким чином науковець навіть не в стані забезпечити внутрішнього поступу науки. Виходячи з вище сказаного, Ортега закликає науковців розвивати найперше внутрішній поступ науки та мати знання набагато ширші від тої сфери, якою займається науковець. Бо навіть емпірична наука, в своїй цілості, не є правдивою коли її відрізати від інших наук (математики, логіки, філософії і т.д.)[5].
Нажаль, за словоми Ортега, зараз не так багато людей з енциклопедичними знаннями, ніж скажімо в 1750 році. Також тенденцією стала зневага до «історичного знання». Таке історичне знання правлячих меншин уможливило неймовірний поступ ХІХ ст.. Нажаль воно не присутнє серед правлячих менших сьогодення, які у своїх політичних рішеннях повторюють помилки своїх попередників. Тому іспанський філософ в своєму нарисі закликає, щоб максимум «революція чи еволюція були історичні, а не анархіічні»[6].
Можна вивести три характерні риси, які притаманні цьому типу маси, виходячи з її психологічної структури:
- Переконання, що життя легке, тому пересічна людина пересякнута почуттям влади та тріумфу.
- Вона вважає себе довершеною. Це спонукає її відкидати всякий зовнішній авторитет та накидати свою перевагу.
- Накидає всюди свій простацький погляд без всяких роздумів, за принципом «безпосередньої дії»[7].
Ця пересічна людина без власних поглядів прийшла на зміну домінуючому стану еліти. Нажаль, без домінуючого стану еліти не може нормально розвиватися суспільство. Тому, проблема яка постає внаслідок того, що маса перебрала владу в еліти стає центральною темою книги. Бо така влада «нової людини» з необхідністю приводить до тоталітаризму та деградації у всіх сферах життя.
Ортега-і-Гасет знайшов причини занепаду Європи. Основні причини цього процесу є дві:
- Переміщення влади, яку європейський континент раніше тримав над рештою світу та над собою.
- Деморалізація Європи.
Ці дві причин нерозривно пов’язані і проявляються у несамовитому буті мас. В нас час Європа перестає панувати, і не видно щоб хтось заступив її. Зараз зросла велика кількість націоналізмів, і всі починають повставати проти Європейських заповідей. Під європейським заповідями він розуміє, що за появою мас відбулась втрата поваги до верховної влади та деморалізація кожної особистості. Тоді він дає дуже мудру скептичну пораду: «Наймудріше поступає той, хто не довіряє нічому, що оповіщається, виставляється, випробовується і вихваляється. Все це зникне ще скоріше, як з’явилось. Все, починаючи від манії фізичного спорту (я маю на увазі манію, не самий спорт) аж до насильства в політиці, від «модерного мистецтва» до сонячних купелів на безглуздих модних курортах. Всі ці речі не мають коріння, бо все це пусті вигадки в гіршому розумінні слова, забаганки і примхи»[8].
Вирішення цієї проблеми він бачить шляхом консолідації Європи. Під консолідацією він розуміє «рішення збудувати велику націю з групи континентальних народів»[9], у «Велику національну Державу» Європи. Цій ідеї найбільше заважають комунізм та націоналізм, але найбільшу перепону він бачить в комунізмі, який може заполонити Європу не через самий комунізм, а в супереч йому.
Отже, Ортега-і-Гасет закликає нас, щоб ми виконували свої обов’язки та були відповідальними[10]. Адже без цих речей ми не зможемо жити в гуманному суспільстві.
В цій праці автор показує головні причини деградації суспільства майже у всіх сферах нашої діяльності. А саме це проявляється в політичній, науковій та моральній сферах нашого життя. Ортега пояснює, що цей занепад виник завдяки егоцентризму, падінню моральних норм та обов’язків, а також втратою людини зацікавленості основними засадами цивілізації, наукою заради неї самої, а не її винаходів та історією, яка завжди є вчителькою життя. Автор цієї праці закликає науковців розвивати перш за все внутрішній поступ науки, а не винаходи. Кожного з нас, а особливо політиків, до зацікавленості історією, яка допоможе не повторювати минулі помилки та уможливити поступ у політичних реформах та рішеннях. Закликає кожну людину довіряти лише тому, що достовірне, а цим достовірним є культурні засади та моральні цінності. Розв’язку феномену бунту мас він бачить в інтеграції Європи в єдину європейську націю, яка має повернути панівне становище Європи та зупинити добу влади мас.
[1] Хосе Ортега-і-Гасет. Бунт мас. 1994. ст. 15-26
[2] Хосе Ортега-і-Гасет. Бунт мас. 1994. ст. 33-44
[3] Хосе Ортега-і-Гасет. Бунт мас. 1994. ст. 48-58
[4] Хосе Ортега-і-Гасет. Бунт мас. 1994. ст. 59.
[5] Хосе Ортега-і-Гасет. Бунт мас. 1994. ст. 79-85.
[6] Хосе Ортега-і-Гасет. Бунт мас. 1994. ст. 66-72.
[7] Хосе Ортега-і-Гасет. Бунт мас. 1994. ст. 73.
[8] Хосе Ортега-і-Гасет. Бунт мас. 1994. ст. 133-134.
[9] Ортега-і-Гасет. Бунт мас. 1994. ст. 135.
[10] Ортега-і-Гасет. Бунт мас. 1994. ст. 136-139.
Немає коментарів:
Дописати коментар