вівторок, 6 березня 2012 р.

МОЇ РОЗДУМИ ПРО СМЕРТЬ ТА ЖИТТЯ НА ОСНОВІ ФІЛЬМУ «МАЙСТЕР І МАРГАРИТА»

                                                                                 

       В один прекрасний день вулицями великого радянського міста Москви прогулювався сам Сатана, якого Булгаков назвав Воландом. Але він не йшов спокушувати та випробовувати нового Йова, ні він виконував Богом призначену функцію від діляти злих від добрих. Пекельний володар прийшов у саме пекло, у столицю більшовицької держави.
      Деякі тлумачі вважають що Воланд символізує Сталіна або Леніна ну це не так. Бо він виступає весь час проти комуністів та їх обсміює. На мою думку Воланд прийшов Берліозу та Івану показати що таке смерть бо він Володар смерті. Берліоз та Бездомний не вірять в смерть, але смерть сама прийшла до Берліоза.
     Бо він не вірив в життя, тому він не вірив у смерть. Його атеїзм був гірший демонської сили. Бо демони теж вірять в Бога, але поверхнево, вони протистоять йому, але не можуть дійти до безумства заперечити Його існування. Тому Сатана діє іншим методом. Він обсміює їх. Показує ницість та малість атеїзму. Воланд навіть Канта обсміяв, який ставив чистий розум вищий понад все. Хоча йому сподобалася етика Канта, яку він дав для прикладу Берліозу що навіть скептик Кант дійшов до існування Бога. Але він отримав на казання за своє неоязичництво, за свою віру в Ромум Людини. Його Воланд відправив не до Лона Аврамового, як Лазаря у одноіменній Євангелівській притчі, але до Аду, як того багача. Бо він коли говорив про Канта, то в цьому діалозі початку роману, то вказував що його відправили дуже далеко.
                                                 

      Для мене ця далечінь це пропасть між Богом та життям поза Богом. Бо є смерть-шеол, який розділяється на дві частини, але неподільні ці частини. Бо це поза часом. Берліоза ж чекала інша доля. Він пішов в небуття. Бо Кант хоч мав ще шанс, але Берліоз ніякого. Гарно тут протиставлений Понтій Пилат, який має дуже особливу долю. Він був хорошою людиною, але був слабкий. Не як політик та стратег, але у своїй духовності. Часто ми осуджуємо Понтія Пилата, але самі є такі. Я є також такий. Піднімаюся та падаю !
       Цікавий кінець фільма, який показує критичні зауваги щодо Понтія Пилата. В цьому фільмі показано, що Бог перемагає нашу слабкість. Але і тут є воля Пилата, бо для нього адом була його власна замкнутість, але то було життя не зовсім без Бога, а боротьба з Ним. А Берліоз був повністю відділений від Господа Бога. Великим недоліком фільму є те, що життя Єшуї Ганоцтрі (Ісус Христос арамейсько) у Булгакова взято на основі апокрифів. Та взагалі автор хотів своє Євангелія написати. Дійсно Булгаков навіть з добрими намірами спотворив Благу Вість. Так його роман навернув багато людей до Христа, але спримітизував Євангеліє. В самому кінці роману він рай для Мастера та Маргарити зображує земними мірками. То є рай де ми люди отримуємо те що хотіли. Таке враження що у тому раю немає волі Божої. А може він бути зовсім не такий як ми хочемо, але Бог зробить його набагато краще. Бо буде нове Небо та Нова земля. Нажаль я досі не розумію суті роману Булгакова, але це може добре що я і так багато людей не розуміють що мав на увазі Булгаков ))))
             
             


Немає коментарів:

Дописати коментар