Люблю дуже мого друга
Андрій Дацків, який мене багато навчив своєю
філософією вільності, яка вчить жити, а не якихось теорем. Він мені своїм життям підтвержує, що філософія лише має сенс, якщо вона втілюється в реальності. Андрій мені щераз підтвердив, що філософія має вести до реальності, а від неї не втікати. Ну по суті вона має вести до Христа !
Знаючи вже його з 2 курсу
УКУ я про нього вже багато знаю, а водночас дуже мало. Він закінчив перед цим
Львівський державний університет фізичної культури , а також прийшов як активний член партії
ВО "СВОБОДИ". Також на нього великий вплив мало пацанське життя з розборками, яке як парадоксально вело до Христа.
Я спробую тут викласти його світогляд систематично, а також вказати на слабкі сторони його глибокої думки. Надіюсь ці роздуми переростуть у дискусію, яка приведе само собою до Істини. Скажу лише Андрієві, що він мені друг, але
Істина дорожча, а тому я постараюсь бути максимум щирим, а що не щире то від Сатани.
Щоб розкрити основні аспекти його філософії вільності, я найперше вкажу на те, як він на мене вплинув. Він своїм прикладом показав мені, що я маю займатися фізкультурою, яка вибудовує людський дух, а тому я всі дні (окрім неділі) ходжу на турнік (перекладену). Також Андрій мене зацікавив політикою. Він своїм прикладом показав, що ми християни мусимо брати участь у політиці, бо він тоді не буде правдивим християнином. Не випадково свою статтю він назвав
"Правдивий християнин у політиці", яка говорить про те, що активна участь у суспільному житті, то вже політика. Ще до появи
"Ініціативи першого грудня" він показав, що християнин мусить будувати громадянське суспільство та боротися за правду навіть у грішній державі. Про політичні погляди можна дуже довго говорити, але я нічого тоді про Дацика не скажу, якщо не скажу про його ірраціоналізм ...
На мою думку у своєму ірраціоналізмі він виразив справжній раціоналізм. Можна сказати, що я ближче до "раціонального ірраціоналізму", а він до "ірраціонального раціоналізму". Нас лише об'єднює найбільше опозиція до так званого "натуралістичного раціоналізма", який відкидає Бога. Думаю цю думку у великій мірі він запозичив у
філософію чину ОУН, але також великою мірою вплинули його життєві обставини та уява. Думаю від його "ірраціонального раціоналізму" можна навчитися, що не можна покладатися лише на себе та на свій розум, але на Бога. Є такі речі, які може розкрити лише Христос. Він найбільше цінує у філософії не сам процес просвітленого мислення Богом (що в мене часто буває), але
здивуванням будь-де і на будь-що, а це
здивування яке проявляється у любові до Мудрості, а нею є Бог.
Центральним пунктом для нього є свобода, а тому не випадково він так любить філософію
Н.Бердяева , який вважав, що Бог у повноті перебуває у нашій свободі. Він з такою насолодою читав
"Самопознание", що я колись прочитаю. Багато в чому їхні думки подібні, а тому я не буду вдаватися у деталі. Детальніше можна також почитати його найновіші роздуми в контакті на його сторінці !
Щодо націоналізму, то ми часто розходимся хібащо щодо політики партії
ВО "СВОБОДИ". Досі я не згоден, що він часто доходить до макіавелізму, який нічого не має спільного з християнством. Але і я не безгрішний, а думаю нас можуть об'єднати думки християнського націоналіста видатного філософа
Юліана Вассияна, який змінив багато стереотипів.
Надіюсь ці роздуми будуть цікаві не лише для нас з Дациком, але будуть цікавими і корисними для читачів мого блогу !
Дацик чекаю відповіді ...
Немає коментарів:
Дописати коментар