1 Кор 15, 44-45
В оригіналі:
44. σπειρεται σωμα ψυχικον εγειρεται σωμα πνευματικον εστιν σωμα ψυχικον και εστιν σωμα πνευματικον
45. ουτως και γεγραπται εγενετο ο πρωτος ανθρωπος αδαμ εις ψυχην ζωσαν ο εσχατος αδαμ εις πνευμα ζωοποιουν.
В перекладі о. Івана Хоменка (точніше - римських оо. Василіян, які його редагували):
44. сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне.
45. Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.»
Коли ж це Адам мав тваринне тіло!? Як взагалі людина - особа - може мати тваринне тіло? Це ж треба було додуматися, щоби термін "ψυχικον", який дослівно означає: "душевне" (тобто - чуттєве, емоційне), перекласти як "тваринне"! Та й термін "πνευματικον" слід перекладати не як "духовне", бо "духовне тіло" - це протиріччя в терміні. Його слід перекладати як "одуховлене", "одухотворене", тобто - проникнене Духом. І цей неграмотний переклад читається в нас на Літургіях і вводить у єресь вірних!
Пропоную шановним читачам замислитись над українським перекладом заупокійної молитви, що її священик молиться в "Єктенії за померлих" на Панахиді, Парастасі і в Чині похорону:
"Боже духів і всякої плоті, Ти смерть подолав і диявола знищив...". Гм, цікаво, - а проти кого тоді Церква бореться, й кого християни повинні остерігатися як спокусника і губителя, якщо Бог вже його "знищив", тобто - нема диявола, та й годі...
Звернімося до церковнослов'янського тексту: "Боже духовъ и всякія плоти, смерть поправый и диавола оупразднывый...".
Вловлюєте різницю? Оте "оупразднывый" означає дослівно: "ударемнив його/його діяння", тобто - завдяки хресній смерті Ісуса Христа, якою Він переміг світ (див.: Ів 16, 33) дія диявола "ударемнена" й християни - якщо перебувають у Божій благодаті - можуть на диявола не зважати й бути сильнішими від нього. Але це аж ніяк не означає, що він "знищений" чи що його нема.
Бачите, як невдалий переклад міняє богословську суть, та ще й до того, діє "въ соблазнъ" братнім Церквам, які досьогодні використовують у Богослужіннях церковнослов'янську мову?
КУДИ ПОДІВСЯ ДУХОВНИЙ МЕЧ?
Порівняймо ці тексти:
«Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати. Отже, стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности, і взувши ноги в готовість Євангелії миру. А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого. Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже.» (Еф 6, 13-17). – так перекладає Іван Огієнко.
В грецькому оригіналі:
«Δια τουτο αναλαβετε την πανοπλιαν του Θεου ινα δυνυθητε αντιστηναι εν τη ημερα τη πονηρα και απαντα κατεργασαμενοι στηναι. Στητε ουν περιζωσαμενοι την οσφυν υμων εν αληθεια και ενδυσαμενοι τον θωρακα της δικαιουσινης και υποδησαμενοι τους ποδας εν ετοιμασια του ευαγγελιου της ειρηνης, επι πασιν αναλαβοντες τον θυρεον της πιστεως εν ω δυνησεσθε παντα τα βελη του πονηρου τα πεπυρωμενα σβεσαι, και την περικεφαλαιαν του σωτηριου δεξασθε και την μαχαιραν του πνευματος ο εστιν ρημα Θεου» (Εφ 6, 13-17).
Подібно й у перекладі о. Івана Хоменка:
«Ось чому ви мусите надягнути повну зброю Божу, щоб за лихої години ви могли дати опір і, перемагаючи все, міцно встоятися. Стійте, отже, підперезавши правдою бедра ваші, вдягнувшись у броню справедливости і взувши ноги в готовість, щоб проповідувати Євангелію миру. А над усе візьміть щит віри, яким здолаєте згасити всі розпечені стріли лукавого. Візьміть також шолом спасіння і меч духовний, тобто слово Боже.» (Еф 6, 13-17).
А ось в «Апостолі», виданому у Римі у 1991 році і перевиданому у видавництві «Свічадо» у 2000 році, призначеному для читань на Літургіях, і який наче б то мав би відповідати перекладові о. Івана Хоменка, меч духовний кудись щез:
«Ось чому ви мусите надягнути повну зброю Божу, щоб за лихої години ви могли дати опір і, перемагаючи все, міцно встоятися. Стійте, отже, підперезавши правдою бедра ваші, вдягнувшись у броню справедливости і взувши ноги в готовість, щоб проповідувати Євангелію миру. А над усе візьміть щит віри, яким здолаєте згасити всі розпечені стріли лукавого. Візьміть також шолом спасіння, тобто слово Боже.» (Еф 6, 13-17). – «Апостол» (Діяння і Послання Апостолів). – Рим, 1991 – Свічадо: Львів, 2000 – С. 326.
Виникає запитання: у кого це піднялася рука, щоб так «відредагувати» апостола Павла? Адже без меча уся попередньо згадана зброя не має жодного сенсу! А може це зумисно: позбавити українських вірян мужності, аби вони не тягнулися до мечів – ні до духовних, ні до дійсних? В усякому разі: звертаюся до всіх архиєреїв УГКЦ, аби вони – з метою припинення подальшої духовної кастрації українського народу – по всіх Митрополіях і єпархіях дали розпорядження додрукувати і вклеїти в богослужбових «Апостолах» у 6-й главі, 17-му вірші Послання до Єфесян слова: «меч духовний».
Знову й знову єрархія УГКЦ звертається до своїх вірних, аби ті доклали свої "цеголки" для закінчення будівництва Патріаршого Собору Воскресіння Христового в Києві й так відзначили 1025 –ту річницю Хрещення Київської Русі. Підтримуючи таку ініціативу, я водночас роблю дружнє філологічне зауваження, що слова "це голка" потрібно писати окремо, а навіть через тире: "Це - голка". А якщо серйозно, це полонізм: cegiełka. В українській мові є слово ЦЕГЛИНКА.
Петро Гусак
Джерело: bohoslov.org.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар