1. Батько отримує нагоду знову стати дитиною, по-новому заглибитись у світ дитинства. Пригадайте, коли ви були дітьми, то мабуть бажали якнайшвидше бути дорослими. Батьки мабуть казали вам: «Добре бути дитиною! Радійте тим, що ви — діти». Коли у вас з’явились діти, то маєте нагоду відчути себе «дорослими дітьми», які живуть всередині вас, коли ви будете ділити з вашими дітьми їх радість та досвід щоденного життя. Кожен батько може сказати собі: «..я досі залишаюсь дитиною, однак дорослою дитиною яка має різні життєві відповідальності».
2. Бути батьком — це бути завжди молодим. Коли стаємо дорослими, то починаємо діяти, мислити і відчувати як доросла людина. Наші життєві інтереси та погляди на речі змінюються. Коли стаємо батьками, то перед нами відкривається нова перспектива ставлення до життя: нам необхідно знову подивитися на світ очима дитини, побачити «приємні речі» і «небезпеки», які нас оточують. Перед нами стоїть завдання краще зрозуміти своїх дітей, спустившись до їх рівня сприйняття світу.
3. Можемо зрозуміти глибину і широту нашої любові до дитини і матері, до осіб з свого оточення. Діти часто нездужають, переживають різкі переміни настрою, і ми повинні виявляти терпеливість, самоконтроль, розуміння. Бути батьком — означає відчувати одночасно стукіт кількох сердець, перейматись емоціями і почуттями своїх дітей. Коли діти поранились, зазнали болю, пережили розчарування — тоді батьки співпереживають з ними, і так полегшують їх страждання. Коли діти радіють, роблять свої перші здобутки — тоді батьки ще більше радіють за своїх дітей.
4. Ставши батьком чоловік отримує шанс наново стати вповні людиною, оскільки батьківство передбачає готовність швидко змінюватись, адаптуватись до нових обставин і викликів. Коли з’являються діти, то, найперше, змінюються пріоритети витрат у сімейному бюджеті. Загострюється відчуття того, скільки ще треба навчитись для того, щоб бути добрими батьками. Батьківство — це нагода до осмисленого зросту і набуття нових навиків.
5. Ставши батьком — чоловік миттєво стає «героєм» в очах своїх дітей. Коли малі діти дивляться на своїх батьків, то вони ще не помічають недоліки дорослих, не беруть їх ще до уваги. В сприйнятті дитини їх батьки виглядають як «досконалі». Діти шукають в обіймах батьків безпеку і захист. Діти бажають, щоб ми грали з ними у їх ігри, бо ми повинні вміти це робити.
6. Батько несе відповідальність за те, ким стане його дитина. Діти залежать від батьків не лише у справі забезпечення основних життєвих потреб, але і в тому, чого можна навчитись від батьків про життя. Батьки покликані навчити дітей основним життєвим цінностям і нормам поведінки. На батьків покладено велику відповідальність за своїх дітей.
7. Бути батьком — означає усвідомити, що інші можуть бути кращими, ніж ми самі. До появи дитини дорослі були зосереджені на «створенні самих себе», свого характеру, кар’єрному зрості, спілкуванні з друзями. Коли з’являється дитина, тоді відбувається переоцінка наших сподівань, очікувань і планів. Перед батьком постає відповідальність допомогти своїй дитині стати кращою (не «скопіювати» наших недоліків), ніж ми самі можемо бути. І не лише трохи кращою, але суттєво кращою особою. Ось ті основні речі, які складають зміст нашого покликання бути батьком. Ключове запитання, скероване до нас як батьків, є: Чи ми любимо нашу нову «професію»? Які складові нам до душі? Над якими складовими слід ще попрацювати?
Джерело: http://www.family-institute.org.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар